Język ukraiński – e-learning

0
602
SONY DSC

NAUKA JĘZYKA UKRAIŃSKIEGO  –  E-LEARNING

W dziale „Nauka języka ukraińskiego – e-learning”  prezentujemy materiały do nauki języka ukraińskiego, samodzielnej lub pod okiem nauczyciela.

Dział prowadzi Irena Mytnik.           

JĘZYK UKRAIŃSKI, POZIOM B2

ЗАНЯТТЯ І

І. Прочитай уважно текст. Виділені слова та словосполучення переклади польською.

Соломія Крушельницька

Хто така Соломія Крушельницька?

 «Неперевершена Аїда», «ідеальна Ельза», «найпривабливіша Батерфляй», «єдина у світі Джоконда» – саме так називали славетну українську співачку Соломію Крушельницьку. Її незрівнянної краси лірико-драматичне сопрано – справді унікальне явище в оперному мистецтві кінця ХІХ – перших десятиліть ХХ ст.

1891 року С.Крушельницька розпочала навчання на вокальному факультеті Львівської консерваторії і майже одразу стала солісткою українського хору «Боян», який очолював диригент О. Нижанківський. У концертах «Бояна», що тривали аж до 1914 року, Соломія часто була першою виконавицею романсів композиторів М.Лисенка, Н.Нижанківського, А.Лопатинського, Д.Січинського та обробок народних пісень. У 1892 році – отримала нагороду за конкурсні виступи зі співом Леонори і Амелії з опер “Трубадур” і “Бал-маскарад” Дж.Верді. По закінченні навчання співачка отримала диплом з відзнакою і медаллю. В дипломі було зазначено: «…має всі дані, щоб стати окрасою навіть першорядної сцени…»

Львівський оперний театр відразу запросив молоду співачку на сцену, де Соломія успішно дебютувала в опері «Фаворитка», а потім у «Сільській честі» П.Масканьї.

Як  розвивалася артистична кар’єра Соломії Крушельницької?

Восени 1893 р. Соломія вирушила до Італії, щоб вдосконалювати мистецтво співу у знаменитого проф. Фаусти Креспі, акторську майстерність – у проф. Конті.

Співачка постійно цікавилася новаторською і провокаційною на той час музикою Р. Вагнера, вірила, що опанування його творчості значно поглибить її вокальні можливості. І ось, 1895 року – вона у Відні. Бере уроки так званої «вагнерівської музики» у проф. Гансбареха. Ризикує, бо на «бурхливій музиці» Вагнера могла зірвати голос. Сталося ж навпаки: вагнерівський репертуар приніс згодом співачці велику славу.

У 1895-1898 роках С.Крушельницька гастролювала у Львові, Кракові, італійських містах, на півдні Франції. У зимовому сезоні 1896 – 1897 роках була у складі італійської оперної трупи в Одесі. П’ять місяців тривали виступи Соломії 1897 року в столиці Чилі Сантьяго. За чилійським звичаєм, на знак безмежної поваги до великого таланту співачки у театрі після вистави випустили білих голубів. Це був зеніт світового визнання української зірки. Впродовж п’яти сезонів (1898 – 1902) С. Крушельницька – примадонна Варшавської опери. На Варшавській сцені відбувся тріумфальний виступ Соломії у 500-й виставі “Галька” С. Монюшка. З Варшави Соломія виїздила на гастролі до Петербурга, де співала у складі італійської трупи за участю Баттістіні, Арнольдсон, Карузо, Марконі. Дебютувала на сцені Маріїнського театру в «Аїді» з Баттістіні і Карузо, виступала тоді ж у провідних партіях опер «Сила долі», «Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Демон».

17 лютого 1904 року в міланському театрі «Ла-Скала» Джакомо Пуччіні представив свою нову оперу «Мадам Батерфляй». Ще ніколи композитор не був так упевнений в успіху… але глядачі оперу обурено освистали. Славетний маестро почувався розчавленим. Друзі вмовили Пуччіні переробити свій твір, а на головну партію запросити Соломію Крушельницьку. 29 травня – на сцені театру «Гранде» в Брешії – прем’єра оновленої «Мадам Батерфляй». Цього разу – тріумфальна! Публіка сім разів викликала акторів і композитора на сцену. Оперу було врятовано. Після вистави, зворушений і вдячний, Пуччіні надіслав Крушельницькій свій портрет із написом: „Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй”.

Подальші гастрольні виступи С. Крушельницької відбувалися в Парижі, Неаполі, Палермо, Турині, Мадриді, Барселоні, Буенос Айресі, Ріо-де-Жанейро, Римі, Львові, Болоньї. Музичні критики давали найвищу оцінку її дивовижній артистичності та винятковій красі голосу. У 1920 році вона залишила оперну сцену, але продовжила виступати як камерна співачка з таким же тріумфом, як  і в операх.  

Як склалося особисте життя співачки?

            Прихильності красуні-Соломії прагнули аристократи і буржуа, відомі адвокати і письменники. Крушельницька – твердо відмовляла. Стримана й поміркована, вона розвіювала звичні уявлення про особисте життя оперних примадонн. Казали, що вона – чи не перша співачка в тодішньому театральному світі, яка не шукала покровителів і в кар’єрі покладалася тільки на власні сили. А завоював її серце італійський адвокат Чезаре Річчоні, який був великим шанувальником таланту Соломії Крушельницької. Вони взяли шлюб 1910 року в одному з храмів Буенос-Айреса. Світська хроніка писала: „Найвідоміший європейський адвокат одружився зі знаменитою оперною співачкою.” Після одруження Чезаре і Соломія оселилися у Віареджо. Маленьке італійське містечко на березі Тірренського моря було улюбленим місцем відпочинку австрійської імператриці Зіти, короля Болгарії, Айседори Дункан, Джакомо Пуччіні. Тут Соломія купила віллу, яку назвала „Саломе”. […]

II. Ознайомся з запитаннями до вищенаведеного тексту. До кожного запитання вибери один із трьох поданих варіантів відповідi.

1.  Відому українську співачку Соломію Крушельницьку називали

А. «незрівнянною Аїдою»

В. «непримхливою Аїдою»

С. «пристрасною Ельзою».

 2.  Коли С. Крушельницька стала солісткою хору «Боян»?

А. Незадовго до навчання у Львівській консерваторії.             

В. Закінчивши навчання у Львівській консерваторії.

С. Після того, як почала навчання у Львівській консерваторії.

 3. У Львівському оперному театрі С. Крушельницька 

А. виконувала романси українських композиторів

В. була виконавицею народних пісень

С. співала в опері «Фаворитка».

4. Як співачка ставилася до музики Вагнера?

А. Вона побоювалася, що «бурхлива музика»  Вагнера спричиниться до її проблем зі здоров’ям.

В. Вона сподівалася, що його музика матиме хороший вплив на її спів.

С. Вона високо розцінювала вагнерівський репертуар і вірила, що з плином часу він принесе їй велику славу.

5. У 1897 році С. Крушельницька

          А. разом з італійською трупою виступала  в багатьох оперних театрах, між іншим  в

           Росії та у Франції

           В. гастролювала в Сантьяго

           С. виступала в більшості європейських міст.

  • Співачка була також примадонною Варшавської опери,

А. де виступала кілька сезонів

В. звідки виїздила чимало разів на гастролі до Перербурга

С.  де виступала у партіях опер багатьох польських та російських композиторів.

     7.    Як публіка сприйняла першу виставу «Мадам Батерфляй»?

           А. Без ентузіазму, а навіть з нескриваною нехіттю.

В. З поміркованим захватом.

С. Без захоплення, зате з пошаною.

8.   Яка була подальша доля «Мадам Батерфляй»?

А.  Дж. Пуччіні вирішив заново написати весь твір.

В.  Друзі порадили композитору повністю переробити оперу.

С. Переробивши оперу, композитор попросив С. Крушельницьку виконати головну партію.

9. Попри те, що музичні критики дуже високо оцінили талант С. Крушельницької,

А.  співачка закінчила свої виступи

В.  вона вирішила продовжувати свою кар’єру як камерна спіавачка

С. співачка продовжувала свої виступи лише на оперних сценах.

10.  Як склалося приватне життя С. Крушельницької?

А. Її поклонниками були аристрократи та інші відомі люди,  яким вона багато

 завдячувала у своєму професійному і приватному житті.

В. Вона вийшла заміж за італійського адвоката, який став її меценасом.

С. Вона зв’язала своє життя з італійським адвокатом та замешкала з ним  в одному  з невеличких містечок на узбережжі Тірренського моря.

За: http://docplayer.net/24346929-Certyfikat-jezykowy-uniwersytetu-warszawskiego-egzamin-z-jezyka-ukrainskiego-na-poziomie-b2-test-przykladowy.html

ІІІ. З тексту «Соломія Крушельницька» випиши слова, пов’язані з музикою. Переклади їх польською.

IV. Прочитай текст. Слова у дужках переклади українською.

Соломія Крушельницька: «Тріумф щовечора… це забагато»

Cоломія була рішучою і сміливою, витонченою і ніжною, наївною і цілеспрямованою… Власне, вона була готова до всіх своїх втілень… Брунгільда… Чіо-чіо-Сан… Тетяна…

 «Мадам Батерфляй» КрушельницькаЧіочіосан. Пристрасть

16 лютого 1904 маестро Пуччіні почувався, як ніколи, піднесено: завтра, уже завтра увесь міланський, а отже італійський, бомонд смакуватиме «Мадам Баттерфляй», в яку він вклав якщо не цілісіньку душу, то вже точно ввесь творчий запал останніх трьох років. Зворушений історією про вірну гейшу і зрадливого красеня Пінкертона, (uznany w świecie) …………………. композитор вірив, що ця опера ─ найдовершеніше з того, що було в його мистецькому арсеналі.

Прикро, але глядачі «Ла Скала» думали інакше, (wygwizdując) ………………..«Баттерфляй» ще у першій дії. Відома італійська співачка Розіна Сторкіо, виконавиця ролі Чіо-чіо-сан, (nie powstrzymywała łez) ……………….. .

(Ta klapa) ………………… поставив би хрест на опері, якби не з’явилася Соломія ─ «Меа Крушельницька» (італ. «моя»), як її називали італійці, вважаючи її талант національним надбанням.

Соломія, правда, погодилася не одразу: «Де ви бачили японку (mego wzrostu) ……………….. » ─ допитувалася вона у Пуччіні ─ «Бог з ним, що зовні європейка, та звідки дістати ту східну тендітність?» Вона (nalegała) ………………… на доопрацюванні опери. І менш, ніж за півроку початковий варіант опери було змінено, і незважаючи на провал попереднього показу, і власні роздуми про відповідність ролі, Соломія Крушельницька (zaryzykowała) ……………………  і докорінним чином змінила уявлення про «Мадам Батерфляй». А, можливо, і про себе.

Крушельницька не одразу погодилася на роль Чіо-чіо-сан не лише через зовнішню невідповідність образу. (Chodzi o to) …………………, що вона не звикла грати слабких і сентиментальних жінок, адже сама була зовсім іншою — незалежною і сильною натурою.

Однак, (uważnie przeglądając) ……………………  партитуру «Мадам Батерфляй», віднайшла в ній те, чим марив Пуччіні — трагедію із розбурханим східним колоритом. Можливо, у наївній японці Соломія розгледіла почастi і себе… Ту себе, якою вона могла б бути чи ту (ukrytą) …………………….. себе, яку вона не зовсім являла.

Знайомство з Федором Шаляпіним Соломія зініціювала сама, надіславши після одного з концертів букетик мімоз із запискою українською. (O świcie) …………………….. наступного дня співачці принесли величезний букет троянд, що невимовно її вразив. Потім були прогулянки і розмови, розмови, розмови…

Чи були закохані одне в одного відомі співаки? (Dokładnie) ……………………. невідомо. Але відколи Шаляпін поїхав до Парижа, Соломія (po raz pierwszy) …………………………….. за довгі роки відійшла від свого залізного оперного графіка, відкинувши вправи для голосу та розучування арій. Вона  (raz po raz) …………………………. поверталася у ті затишні місця, де співаки проводили час разом.

Чи було це взаємним? Очевидно, так. «Я старий непосида, а знайомство з вами — це щось зовсім інше. Перед вами я можу розкрити всі подряпинки свого серця, хоч не маю надії. Бачите — як парадоксально…» ─ писав Соломії Шаляпін

Тетяна Онєгіна КрушельницькаТетяна. Аристократизм

Своїми манерами, смаком і освітою Соломія (zawdzięczała) …………………………… батькові, Амвросію Крушельницькому. Він з ранніх літ (zaszczepił) …………………………  дітям любов до музики, протягом двох років оплачував (usługi) ……………………  гувернантки, що викладала німецьку та французьку мови. Згодом винайняв домашнього учителя, що займався комплексною освітою дітей Крушельницьких. Коштом і зусиллями сім’ї було організовано самодіяльний хор, у якому співала Соломія. Амвросій Крушельницький був освіченою, глибокою (osobowością) …………………………, і крім того, по-справжньому люблячим батьком. Він не (zmuszał) …………………………  одружуватись з нелюбом, виявляючи лояльність поглядів, не зважав на життєві дрібниці ─ осуд та плітки. (Mimo trudności materialnych) ………………………………. ………………………….., неодноразово позичав, щоб вчити талановиту доньку спочатку у Львові, а потім за кордоном.

Правда, незважаючи на демократичність виховання, на відміну від Тетяни, Крушельницька (wątpliwe, czy) ………………………….. писала б любовного листа Онєгіну. І річ не в тім, що подібним кроком вона б принизилася абощо. Насправді (to do niej zwykle wzdychali mężczyźni) …………………………………………….. : їй не потрібно було брати до рук пера — до неї «записувалися на аудієнцію», задля неї (pokonywali) ……………………….тисячі кілометрів.

Чи була в життєписі Соломії пушкінська драма на кшталт Тетяна─ Онєгін: чи то з Павликом, чи то Стефаником — (którzy byli zakochani w śpiewaczce) …………………………………………………..? Ймовірно, ні. Крушельницька була щасливою, живучи під одним дахом із відомим адвокатом і двічі мером Віареджо Чезаре Річчіоне. Окрім професіоналізму і (szlachetnego usposobienia) ………………………….., Річчіоне був тонкою натурою і поділяв головний інтерес дружини ─ музику.

На початку ХХ століття місто Віареджо було (rajem dla wybranych) ………………………………, сюди, на берег Тірренського моря, з’їжджалися представники блакитної крові з усієї Європи. Мешкала тут цариця Болгарії, майбутня австрійська імператриця Зіта, дочки Дона Карлоса, претендента на іспанську корону. Неподалік проживали Айседора Дункан і Елеонора Дузе. Остання, разом із Пуччіні, Леонкавалло і Соломією Крушельницькою, належала до оперної еліти італійського містечка.

Те, що Соломія Амвросіївна Крушельницька, донька священика з Тернопільщини, потрапила у подібне коло непростих (śmiertelników) ………………………..─ заслуга не лише її чоловіка. Насправді, (subtelna) ……………………….., інтелігентна, освічена Соломія цілком відповідала цьому аристократичному середовищу.

Жіночність

«Як жінка Соломія Крушельницька була незвичайно красивою, елегантною, з вишуканими манерами і разом з тим дуже простою, щирою, сердечною, доброзичливою. Вона однаково ставилася до людей будь-якого соціального стану, чим (budziła przychylność, szacunek i sympatię) ………………………………………….. всіх, хто її оточував».

Шарм

«Крушельницька — це таке складне явище, що люди навіть не розуміють, що їх найбільше вражає, коли вони слухають її і дивляться на неї. І справді, на неї варто дивитися, так само, як і слухати. Нічого спільного із звичайною примадонною вона не має. З моменту її появи на сцені в уяві слухачів виникають найкращі асоціації та образи. Кожна проспівана фраза (wyróżnia się) ……………………………….. глибоким змістом, кожен рух артистки коректний і красивий. Вже сам вигляд її (cieszy) ………………………… зір, приносить естетичне задоволення» ─ Джон Дюраль, американський критик

Невтомність

«Коли бачить, що публіка охоче її слухає, вона співає на „біс” одну, другу, третю, четверту пісню, а потім, коли вже справді дуже втомиться, сідає за рояль і (przy własnym akompaniamencie) ………………………………….. проспівує ще кілька своїх улюблених подільських пісень» ─ Богдан Дрималик, музикант (Зафіксований факт: після однієї з вистав Крушельницька проспівала «на біс» 17 разів)

Дисципліна

«У день виступу тітка, шануючи голос, ні до кого не говорила. Лежала десь до 11 години, а потім вставала, співала вправи і виходила на прогулянку. (Przedstawienie) ………………………..  починалася о сьомій годині вечора, а тітка виїздила о п’ятій критим возом із сестрою Емілією, яка допомагала їй за кулісами. Тітка сама гримувалася і приготовлялася до виступу, а тому так рано приїздила до театру» ─ Ольга Шухевич, племінниця

Соломія: автопортрет

«Мої тріумфи? (Zwycięstwa) …………………………. у житті не можуть бути занадто часті. Тріумф щовечора? Це забагато. Найважливішим мірилом моїх успіхів залишалось часто власне відчуття, що я проспівала свою партію, як вміла найкраще»

«Життя оперної артистки трохи нагадує режим атлетів: дисципліна в усьому — (surowy)  ………………………….. розклад годин, поміркована їжа, заборона давати волю своїм (zachciankom) ……………………….… . Я мала свій режим дня, від якого тільки недуга могла заставити мене відступити. То тільки збоку здається, що професія співака — легкий хліб»

 «Я завжди мала успіх у будь-яких слухачів, і тому всі вони (są mi tak samo drodzy) ……………………………… . Проте і між ними існують певні відмінності. Наприклад, буває публіка, яка діє, зрештою, не на користь артистові. Вона надміру захвалює його, псує, пестить, відриває від справ… безперервними бенкетами і святами з подарунками, квітами, зустрічами біля театру… А буває публіка освічена, тонка і сприйнятлива; вона уважно (obserwuje) ………………………………. за співаком і допомагає йому, вміє попередити в разі потреби, вказавши, в чому саме він мусить вдосконалитися, вміє (we właściwym czasie) …………………………… висловити свої почуття і симпатії…»

«… Саме тому, що кохання довгі роки з’являлось у моїй уяві в серпанку фальшивої романтики, я не розуміла його земної сторони як сили, (niezbędnej) ……………………………для мрії і натхнення. Не знаю, якби я тоді у щасливий момент погодилась об’їхати весь світ з великим співаком, чи було б моє життя змістовніше. Я занадто пізно зрозуміла, що зміст життя — не лише в тому, щоб (realizować swoje plany) ……………………………………».

За: Євгенія Вятчанінов

http://teatre.ua/actor/solomija_krushelnytska_triumf_schovechora_tse_zabagato/

V.  Напиши коротке резюме наведених вище текстів про Соломію Крушельницьку.

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

VІ. Розкажи про мистецький та творчий шлях Соломії Крушельницької.

VІІ. Послухай доступні у мережі Інтернет твори у виконанні Соломії Крушельницької. Поділися своїми враженнями.   …………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

VІІI. Переклади українською.

Wyjeżdżała na występy gościnne do Petersburga.

Była wykonawczynią romansów Łysenki.

W naszym mieście koncertuje wybitny skrzypek.

Codziennie ćwiczy grę na pianinie.

Przedstawienie zakończyło się klap.

Widownia wygwizdała ich występ.

Jej śpiew budził szacunek i sympatię.

Słuchając jej głosu, ledwie powstrzymywali łzy wzruszenia.

Była  uznaną w świecie śpiewaczką operową.

ЗАНЯТТЯ II

І. Наведений текст переклади польською. До виділених слів та словосполучень добери синоніми.

«Для мене пісня – це щоденна розмова з Богом»

 

Ніну Матвієнко українці вже давно не асоціюють зі статусом народної артистки. Для нас вона радше стала символом утіленої української пісні, «голосом народу», що гармонійно ввібрав у своїй мелодиці та тональності його радощі та болі. Завдяки її таланту нація в особі однієї людини знайшла ту ланку, яка здатна поєднати минуле народу з його майбутнім. Про українську пісню, творчість і сім’ю – в нашій розмові зі співачкою.

– Нещодавно ви виступали у Львівській філармонії з ювілейним концертом, після якого зауважили: якщо популярним співакам сприяють у популяризації, то долею справді хороших виконавців у нашій державі не дуже переймаються. Зокрема, прикладом може бути те, що Львівська область – лише одна з небагатьох, яка запросила вас із концертом…

– Щиро кажучи, не знаю, що спричинило таку ситуацію в нашій державі, але цей процес уже став тенденційним. На щастя, завжди відшукаються люди доброї волі, які безкорисливо прагнуть долучитися до пропагування національної пісні, національної культури, не отримуючи нічого натомість. На таких особистостях і тримається наше мистецтво.

– Чому, на вашу думку, держава не зацікавлена в популяризації пісенних традицій?

– Перешкодою, думаю, є і складність у проведенні такого штибу концертів. У такому разі потрібно звертатися до влади, до міністерства, щоб вони виявили готовність формувати суспільну свідомість, упроваджуючи пісенність на якісному рівні.

– Останнім часом про Україну говорять, що в нас є шоу-бізнес, точніше шоу та бізнес, але немає хорошої якісної музики. Погоджуєтеся з цим?

– Хіба ж це секрет? Це ні для кого не секрет. У нас хорошу українську пісню, яка ввібрала колорит національної звичаєвості, народного досвіду, можна прослухати в районах, невеликих містах або тих, які цікавляться своєю культурою. Де місто насправді живе людьми, підтримуючи їх у прагненні долучитися до прекрасного. У Львові, порівняно з іншими містами України, проводять доволі багато культурних заходів. Нехай вони поки що на державному рівні, але те, що вони відбуваються – це вже позитив.

– Чи гастролюєте Східною Україною?

– Ні, я там ніколи з «Камератою» не бувала. Хоча насамперед хотіла б співати в Україні та для українців. Поїхати в Донецьк, Дніпропетровськ, інші міста. Але для цього потрібно, щоб ми отримали звідти запрошення, знайти кошти на приїзд, а також, щоб вони самі захотіли нас послухати. Думаю, наші люди багато в чому обділені, бо не мають нагоди побачити краще мистецтво, почути кращу пісню, ніж ту, яку мають змогу слухати.

Часом люди просто не мають фінансових спромог відвідувати такі концерти. Не так часто ми гастролюємо й за кордоном. Наразі плануємо відвідати зарубіжжя з програмою-панахидою «Голодомор» на музику Станковича та слова Дмитра Павличка, з якою вже відвідали Ізраїль, Чехію, Нідерланди.

– Чи може українська пісня стати тим консолідуючим елементом, який зможе об’єднати нашу націю?

– Думаю, в багатьох випадках – так. Для цього варто відкрити нашу культуру тим людям, а також намагатися зрозуміти їхню світоглядну систему. Виконувати для них українські пісні, написані українськими композиторами – а вони, повірте, в нас справді чудові. А хто нині має змогу послухати їх? Радіо та телебачення таких передач не транслюють. На ювілейному концерті у Львові я виконувала пісні лише українських композиторів, і публіка була в не меншому захваті, ніж від загальновідомих мелодій іноземних композиторів.

– Можна говорити про тенденційність, що молоде покоління виявляє цікавість до автентичної української пісні?

– Це повелося з давніх-давен. Певне, причина в такому віку, для якого притаманна безкомпромісність, спрага до більш глибинного пізнання. Я також почала цікавитися українською піснею в юному віці. Слава Богові, що мене не затягла якась інша крайність, а власне оця «золота серединка». Очевидно, в мене були певні творчі прерогативи чи привілеї, адже слухала цю музику ще з дитинства. І слухала дуже оригінальні речі, дуже цікаві твори українських композиторів і виконавців. Серед них звичаєві пісні: петрівки, купальські, різдвяні, веснянки. Причому в оригіналі. Навіть зараз намагаються вже змалку прилучити дітей до української пісні, зокрема, в деяких садочках прививають любов до народної музики моїми піснями. Навіть в Америці, в Детройті, коли ми приїжджали з гастролями, діти співали моїх пісень. Таке зацікавлення українською піснею зародилося й у мене ще в дитинстві. Потім вступила в хор Верьовки, де фактично сформувала свої творчі вподобання. Готуючись до іспитів і заліків, знаходила прекрасні фольклорні джерела. А оскільки ми шукали все самі, то й у пам’яті вони збереглися надовго. У мене ще є чимало тогочасних записів, якими й нині послуговуюся для співу. І користуюся кожною нагодою передати ці надбання нащадкам, щоб вони також відчули фольклорний дух власного народу. Хоча живу не лише народною піснею. У моєму репертуарі багато камерної музики, виконую твори епохи бароко, а також духовні.

– Вам, напевне, вже не раз говорили, що ваша музика, ваша пісня є дуже образними. Коли слухаєш їх, виникає враження, що споглядаєш якесь мистецьке полотно. А чим є пісня для вас?

– Пісня для мене – це право на самовираження. Понад те, пісня для мене – це щоденна молитва, розмова з Богом. Це вміння наблизитися до людей і відкрити їхні серця назустріч, поділитися з ними щоденною радістю та болем, захватом від твору. Через такі прекрасні мелодики висловити своє естетичне задоволення. Це моя творчість і, напевне, місток до людей. Для мене надзвичайно важливим є зв’язок із кожним слухачем. Найбільше щастя митець отримує, коли налагоджує з ним певний пісенний контакт, коли маєш змогу принести йому себе жертовно, втаємничуючи у свої почування, у свої думки, мрії – й отримати натомість щиру відповідь. Якщо люди можуть відчути, що співак не фальшує, а розкривається відверто – в такому разі ти спілкуєшся мовою свого народу. Пісня – це інтерпретація народного духу, який захований у глибинах народної творчості. І не знаю, що важливіше, таїна слова чи мелодії. Часом саме мелодія, яка зачіпає за живе, повертає людську душу до Світла.

– Побутує переконання, що діти геніальних батьків не вирізняються особливими творчими обдаруваннями, проте ваша донька довела хибність такого сприйняття, прекрасно виступивши перед львів’янам на концерті. Чи не обрала вона для себе ваш шлях?

– Гадаю, він у неї буде своїм. Антоніна дуже нагадує мене в дитинстві: як я свого часу копіювала маму, так тепер вона копіює мене. Вона також обрала співочу дорогу. Я попросила нашого диригента Валерія Матюхіна переслухати мою доньку, коли він сказав, що талант потрібно передавати якимось учням. Валерій переймався тим, що не буде кому співати саме ті твори, які виконую я, і в такому голосовому діапазоні. Він спершу трохи скептично поставився до цієї пропозиції. Антоніна дуже хвилювалася, очікуючи на його реакцію, а він, послухавши її спів, сказав: «Усе – маму звільнено, а дочку прийнято». Тож намагаюся всіляко сприяти тому, щоб вона співала хороші пісні. Мене дуже вразило, що вона спершу пробувала виконувати найскладніші композиції, зокрема «Симфонію» Шевченка, «Кантату №3» на слова Тичини. Я сама витратила на них чимало здоров’я, а вона швидко їх адаптувала.

– А як інші діти реалізувалися в житті?

– Хлопці пішли татовим шляхом – вони чудові художники. Старший син Іван – монах-іконописець при Свято-Успенському монастирі в Бахчисараї. Він малює там ікони, викладає мозаїку, співає. Андрійко, як і батько – художник. Думаю, я реалізувала себе у своїх дітях, передавши їм генетично любов до музики, мистецтва та краси.

За: https://artvertep.com/news/6310_%C2%ABDlya+mene+pisnya+%E2%80%93+ce+cshodenna+rozmova+z+Bogom%C2%BB.html (доступ: 04.03.2020)

ІІ.  Прочитай текст. Слова в дужках постав у потрібній формі.

«У гостях у Ніни Матвієнко»

На 1. [автобусна зупинка] …………….. в рідному селі Ніни Матвієнко на Житомирщині написано: «Ой летіли дикі гуси…» Там вона не живе давно. Після багатьох київських квартир співачка 2. [оселитися] …………….. в будинку біля самісінької Києво-Печерської лаври. Жартома каже, що це ідеальне місце для лінивих, аби недалеко було ходити до храму.

Будинок над Дніпром не є надто великим, але місця 3. [вистачати] ……………… всім. Тут живе донька Антоніна з 4. [онука Уляна] ………………, середній син Андрій і сама Ніна Матвієнко з 5. [чоловік Петро] …………… . Дім 6. [перейти]  ……………. родині у спадок від свекра пані Ніни – Івана Гончара. Сюди родина співачки переїхала після того, як 7. [передати] ……………. державі експонати, що були в будинку відомого збирача старожитностей.

Сама ж Ніна Матвієнко 8. [обожнювати] ……………… квіти: «Мій чоловік любить троянди. Я люблю, як вони цвітуть, але 9. [їхні колючки] ……………… не люблю. Я виросла з мальвами. А тут у мене – чорнобривці, дуже багато айстр, повно10. [настурції, майори] …………….… . Без квітів нема ні будинку, ні щастя, ні раю. Чому людина квіти сіє? Тому що вони вже проросли у 11. [вона] ……………… в душі, і цю розсаду треба посадити на городі.

Дачу для сім’ї під Ржищевом на Київщині 12. [обирати] …………….. чоловік. Пані Ніна любить рівнини, він – горби, тому і краєвид навколо горбистий. «А вже десь як потрапляю на широкий простір, десь на 13. [Черкащинa] ……………., а особливо, як їхати на нашу Житомирщину, де рівнина, і краю не видно…

Двері в будинку Ніни Матвієнко не 14. [зачинятися] ……………. . Тут люблять гостей. Господиня дбає, аби в хаті щодня було чим зустріти 15. [гості] ……………… . Раніше, каже пані Ніна, вона страшенно переймалася, коли не могла пригостити 16. [щось надзвичайне] ……………….. – зараз простіше до цього ставиться: «Чим багаті, тим і раді! Суп є. Борщ будете? – Будемо!» Перед 17. [наше інтерв’ю] …………….. від Ніни Матвієнко саме пішли чергові гості…

            На Житомирщині рідних немає, 18. [залишитися] …………….. тільки двоюрідні. Стару батьківську хату, яка розвалювалася від 19. [старість] ……………, розібрали. Співачка тепер 20. [задумати] ……………. зробити на тому місці музей села. Чоловік і брат були проти щось переробляти, але пані Ніна переконала: «На 21. [те місце] ………………, де я народилась, я поставлю будинок, про який мріяла мама».

Співачка вважає, що неможливо бути щасливим самому, ізольовано. Завжди просить Бога за всіх: 22. [Україна, друзі, родина] ……………….. . Каже, що коли навколо добра не буде, то і в тебе в хаті його 23. [забракнути] ……………….. . Тому звикла дбати не лише про себе. На прикладі музею в рідному селі, своєю 24. [творчість і життя] ………………. своєї родини Ніна Матвієнко хоче показати, як важливо бути разом і пам’ятати, хто ти. Вона каже: «В Африці, якщо ти не знаєш сім колін свого роду, то тебе 25. [носити] ……………….. на ношах, як хвору людину. Декого скоро з України так 26. [винести] ………………». Каже, що не треба зважати, хто що говорить про Україну, 27. [вона] ………………. треба любити і творити. На цих словах у Ніни Матвієнко задзвонив телефон. 28. [Почути] ……………… голос у слухавці, співачка засвітилася й вигукнула: «Петрусь!» Так вона називає свого чоловіка. Тому тут немає 29. [розлогі переповідання] ………………. про їхні стосунки. Найяскравіше свідчення взаємин – той радісний вигук.

Дивина, але в жилах такої 30. [відомa] ……………… українки Ніни Матвієнко 31. [текти] ……………… і грецька кров. Це від тата, у якого в роду були греки. У матері ж – поляки. Загалом у сім’ї співачки було шість 32. [хлопець] …………….. і п’ять 33. [дівчина] …………….. . «В одного брата 34. [народитися] ………………. одні дівчата, у другого теж, – 35. [згадувати] ……………… всіх пані Ніна, – лиш у Магадані є в нас хлопець Матвієнко!»

Народна артистка щиро переймається 36. [продовження] ……………….. свого роду, який вважає справжнім українським. «Діти мої мають багато сучасного, але дуже прив’язані до 37. [традиція] …………. . У мене така ж кума. Хоч її діти за кордоном, але вони дуже добре 38. [пам’ятати] ………………, чого їх тут навчили, – з 39. [гордість] ……………… розповідає Ніна Матвієнко. – Моя сім’я на свята 40. [збиратися] ………………. вдома, а якщо 41. [йти] …………… кудись, то до такої самої української родини». І це притягує подібне. Цього року в будинок біля Лаври приходили колядувати монахи, а засівав цілий хор!

Коли розмова скінчилася, Ніна Матвієнко усміхнулася, 42. [підвести] ……………. голову і … заспівала. Ця жінка надихає. Нині не можна уявити Україну без неї, а вона не 43. [уявляти] ……………. себе без України і своєї родини – 44. [така звичайна і непересічна] ……………… водночас.

За: А. Климчук, «Родинне слово», 11.05.2011, http://rodynneslovo.org/?p=979

ІІІ. Прослухай доступні у мережі Інтернет твори у виконанні Ніни Матвієнко. Поділися своїми враженнями.  

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

ІV. Наведені слова та словосполучення переклади польською.

Бути у захваті

Визнана у світі співачка

Виїздити на гастролі

Виконавець, виконавиця

Гастролювати

Давати найвищу оцінку

Концерт для скрипки \ скрипковий концерт

Культурні заходи

Мелодія, яка зачіпає за живе

Мистецтво співу

Музикант

Обділений

Оркестр під керуванням

Освистати

Писати музику

Прищепити любов до музики

Серйозна \легка \джазова \ розважальна музика

Симфонічний твір

Співати під акомпанемент

Сприймати музику

Струнний квартет

Твір для фортепіано

Філармонія

Цілеспрямований

Шанувальник таланту

Шарм

V. Переклади українською.

Muzyka poważna \ lekka \jazzowa \ rozrywkowa

Odbierać muzykę

Utwór symfoniczny \ na fortepian

Dyrygować orkiestrą

Orkiestra pod kierownictwem \batutą

Tworzyć muzykę

Koncert fortepianowy \ skrzypcowy \ na kwartet smyczkowy

Instrumenty smyczkowe \ dęte \ klawiszowe

Orkiestra dęta, filharmoniczna

Śpiewać przy akompaniamencie

Grać na 4 ręce \ na flecie \ na bandurze \z nut \ ze słuchu

Ludowy zespół pieśni i tańca

Niezwykły talent muzyczny

Zespół rockowy

Orkiestra koncertowała w Narodowej Filharmonii Ukrainy.

Wykonali mazurka Chopina na bis.

Podziwiali mistrzostwo  wykonania.

Przy fortepianie Stefan Makowski, absolwent Konserwatorium w Warszawie.

Śpiewak wykonał arię z towarzyszeniem orkiestry.

Grali zarówno z nut, jak i ze słuchu.

Nadawany jest koncert skrzypcowy pod batutą młodego dyrygenta z Francji.

Orkiestrą dyryguje znany ukraiński dyrygent.

Słuchali Państwo koncertu ukraińskich pieśni w wykonaniu chóru Wierjowka z Kijowa.

Pieśni do słów współczesnych poetów ukraińskich wykonują studenci Narodowego Uniwersytetu im. I. Franki we Lwowie.

VІ. Прочитай уважно інтерв’ю  та ознайомся з запитаннями, що подані нижче. Літерою А познач речення згідні зі змістом тексту, літерою Б познач речення, які не співпадають зі змістом тексту. 

Катерина – українська душа Флоренції

  Щороку в італійських містах відбуваються українські фестивалі, організовані нашою діаспорою. На одному з таких святкувань мені пощастило познайомитись з Катериною. Із музикою пов’язане все її життя.

Ека, привіт! Як проходить твоє літо?   

   Усім привіт! Моє літо є дуже спекотним в усіх сенсах цього слова, особливо в культурному та музичному плані. Окрім сольних виступів та з тріо «EKA PROJECT», цього року я мала декілька весіль, де грала як і в церкві на церемонії, так і протягом всього свята, веселячи людей українськими народними піснями і не тільки.

    Хочу зауважити, що весілля, на які мене запрошують в якості музиканта, не є виключно українськими. Чимало італійських пар замовляють акомпанемент бандури на церемонію. Для них це щось екзотичне, незвичайне; як чарівний  загадковий інструмент на кшталт арфи. Коли ж весілля є змішаним, то, як правило, наші жінки хочуть познайомити італійців з українською культурою та традиціями, і, крім народних пісень, які ми перекладаємо, ми проводимо весільні обряди з тлумаченням їхнього значення.  

Коли і як до тебе прийшло усвідомлення, що твоє життя — це музика та сцена? Який шлях довелось пройти до цього?

Ще в 6 років моя матуся Ірина віддала мене в музичну школу в рідному мені Запоріжжі. Спочатку я займалась 3 роки скрипкою, та з часом мені це набридло, і, перш ніж залишати музику, мені запропонували піти послухати «якусь там» бандуру. У дитячій уяві це здавалось щось велике, важке і нецікаве, але після того, як я побачила ту чарівну дівчину, з довгим пишним волоссям, яка так зворушливо грала – я захопилась інструментом. А, як плюс, він давав можливість не тільки грати, а й співати!

     Мені часто казали в музичному училищі, що я не маю голосу, що коли співаю – то як кошеня, яке тягнуть за хвіст. Чути це від інших викладачів після екзамену для ще маленької дівчини було не тільки боляче, але й сприяло пониженню самооцінки та віри в себе. Клавдія Іванівна ж завжди казала, що ми переможемо, що ти ще покажеш, чого варта! Такі люди – це справжні Вчителі з великої букви! 

     Попри всі комплекси щодо мого співу, вже в 16 років я знала що стану співачкою. Довівши собі, насамперед, чого я варта, 2007 року я виграла «Караоке на майдані» в м. Запоріжжі. Після чого поїхала в Київ на зйомки програми «Шанс», де познайомилась з Кузьмою та Наталкою Могилевською! Все це мені надало більшої віри в себе! 

    Того ж року я поступила в Київський національний університет культури та мистецтв на державне відділення по класу бандури, та навчатись так і не почала. Після літніх канікул в Італії з особистих мотивів вирішила переїхати сюди на постійно. Невдале знайомство стало гарним уроком та випробуванням, пройшовши яке, я зрозуміла, хто я насправді, чого хочу від життя і ким хочу стати в житті. 

Бандура — це дуже символічний інструмент для кожного українця. Чому ти обрала саме його і як італійці на нього реагують?

     Не я обрала бандуру, а вона мене, і те, що я продовжила грати на ній — це заслуга моєї мами та вчительки. Усвідомлення цінності та значення цього інструменту не прийшло одразу. Спочатку було навчання, бажання не бути такою, як усі, адже мало хто грав на бандурі в ті часи, особливо у нас в російськомовному місті. Думаю, десь в 20 років я почала розуміти національну важливість цього інструменту. Тому, коли я пішла на конкурс «Караоке на майдані», я одягла вінок та взяла бандуру — саме це мені допомогло виграти! 

      Приїхавши до Італії і показавши інструмент, бачила деяку зацікавленість італійців. Є дуже цікавий момент у моєму житті, який мені додав остаточно віру в себе як музиканта – це знайомство зі всесвітньо відомим співаком – Дзуккеро (Zucchero), який, почувши в моїй обробці пісню «Diamante», сказав, що з усіх кавер-версій, моя йому сподобався найбільше! Для мене це було великою честю та додало наснаги розвиватись далі як артистці! Звичайно, він був здивований побачити такий гарний, оригінальний, складний та чарівний інструмент як бандура! 

За: https://uamodna.com/interview/kateryna/  (доступ: 28.02.2020)

1. Катерина, українська співачка, приїхала до Італії на запрошення української діаспори.

2. Бажанням українських жінок, які виходять заміж за італійців, є познайомити їх з українською культурою.

3. Любов до бандури прищепили Катерині батьки. 

4. Негаразди в музичному училищі на довго позначилися на її ставленні до музики.

5. Неабияке значення для покращення самооцінки мав м. ін. успіх в «Караоке» у рідному Запоріжжі.

6. Розумiння національної своєрідності бандури прийшло до Катерини згодом.

7. Відомий італійський співак дав дуже високу оцінку пісні „Diamante”,  у виконанні Катерини.

VІІ. Розкажи про свого улюбленого виконавця \ свою улюблену  виконавицю.

VІІІ. Прочитай речення та відповіді на них. Вибери варіант, який найкраще відповідає мовному етикету і ситуації.

1. Чи я мoжу скористaтися телефoном?

А  Я рада.

Б  Залюбки.

                                    В  Будь ласка.

2. Ви не заперечуєте, якщо я відчиню вікно?

                                    А  Будь ласка.

                                    Б  Я погоджуюсь.

                                    В  Зрозуміло.

3. У вас вільний вікенд?

                                    А  Ні в якому разі.

                                    Б  У мене запрошення в театр.

                                    В  На жаль, ні. Я виїжджаю до батьків.

4. Чи ми можемо зустрітися завтра?

                                    А  Доведеться тобі ще трішки почекати.

                                    Б  З радістю.

                                    В  Вибач, я чекаю на свого друга.             

5. Ходімо в кіно.

                                    А  Добре.

                                    Б  Я з тобою згідна.

В  Це мене влаштовує.

ІХ. Перепиши речення, замінюючи пряму мову непрямою.            

1. Оксана написала своїм батькам: «Я саме їду до Львова».

2. Андрій питає нас: « Ви бачили останній фільм Р. Полянського?».

3. Петро намовляє Марійку: «Іди зі мною в кіно!».

4. Софійка запитала свого молодшого брата: «У тебе є вільний час сьогодні пополудні?»

5. Ми попросили в Андрія: «Дай нам свої нотатки з останніх занять!»

6. У листі до своєї подруги Аня написала: «Зимові канікули проводжу в Карпатах».

7. Леся сказала: «Мабуть, доведеться мені поїхати до них ще цього тижня».

8. Петро каже: «Українські казки та народні пісні мають особливий клімат».

9. Павло просить Михайла: «Купи мені в аптеці гірчичний пластир!»

10. Андрій намовляє Христю: «Їдьмо на вихідні в село!»

ЗАНЯТТЯ  ІІІ

I. Прочитай уважно текст та переклади його польською. Ознайомся з запитаннями до тексту. До кожного запитання вибери один із трьох поданих варіантів відповідi.

Дивосвіт Марії Приймаченко

Хто така Марія Приймаченко?

           Творчість народної художниці України, лауреата Державної премії ім.Т.Г Шевченка, становить окрему, оригінальну сторінку самобутнього мистецтва світової культури. Її виставки з великим успіхом експонувалися у Франції, Польщі, Канаді, Росії, Німеччині та багатьох інших країнах світу. 1937 року на виставці в Парижі, здивувавши світ своїми картинами, Марія Приймаченко отримала золоту медаль.
           Доля подарувала їй довге життя, насичене подіями, зустрічами, радістю і горем. Батьки Марії Приймаченко — звичайні селяни з села Болотня на Київщині. Тут 1909 року народилася і Марія Оксентіївна. Батько, Оксентій Григорович, майстерно вправлявся з деревом — бондарював, займався теслярством і різьбярством, робив дворові огорожі у вигляді давньослов’янських зображень. Бабуся фарбувала і розписувала писанки. Мати була визнаною у селі майстринею-вишивальницею. Кожен з них обдарував дівчину частиною свого таланту, який проявився досить рано.
         Важка хвороба, яку Марія перенесла в дитинстві, обмежила її рухливість. Однак, вічний селянский потяг до праці привів дівчину до мистецтва. Прагнучи принести іншим користь і радість, всю свою енергію вона стала вкладати у творчість. Розмалювавши одного разу батьківську хатину глиною, Марія здивувала ледь не все село. Сусіди приходили подивитись на дивовижу, хвалили, просили аби і їхні хати прикрасила.

 Як стало відомо про талант Марії Приймаченко?

Талант Марії Приймаченко відкрила майстриня-ткаля і вишивальниця киянка Тетяна Флору. У 1936 році Марію запрошують до експериментальних майстерень при Київському музеї українського мистецтва. У цей час її творчість урізноманітнюється — вона не лише малює, вишиває, а й захоплюється керамікою. Того ж, 1936 року, за участь у виставці народного мистецтва Приймаченко нагороджують дипломом першого ступеню. А далі її творами захоплювалися в Парижі, Софії, Варшаві, Монреалі, Празі… Сама ж Марія Оксентіївна невіддільна від рідного села. Незважаючи на гучний успіх, що випав на її долю, та пропозиції переїхати до Києва, Приймаченко незадовго до початку війни повертається у рідну Болотню. Тут вона зустріла свою любов, єдину на все життя. Однак щастя було недовгим, бо коханий загинув одразу на початку війни, так і не побачивши новонародженого сина.
          Після війни вона довго не бралась за фарби. І поступово успіх Марії Приймаченко, навіть її ім’я забулося. Та й сама її творчість виявилася не потрібною в умовах, коли необхідно було оспівувати соціалістичну дійсність. Лише на початку 60-х років, завдяки журналістам, Марію Приймаченко відкривають заново.

Чим відзначається творчість Марії Приймаченко?


         Творчість Приймаченко цілісна і надзвичайно багатогранна. Невичерпним джерелом для художниці стала рідна поліська природа. В роботах Приймаченко феноменально поєднуються конкретне мислення, інтуіція, фантазія і підсвідоме. Ці складові породжують небувалі, часом химерні образи, вигадливі декоративні композиції, які щедро випромінюють енергію доброти і наївного зачудування світом. Наскрізною темою у її мистецтві є тема боротьби добра і зла, і звичайно ж, перемагає завжди добро. Тема радості буття тісно переплітається із темою смутку. Вона творила звичайними фабричними пензлями, віддаючи перевагу гуаші та акварелі, фарбам, що дають яскравий, соковитий колір. Саме колір відіграє головну роль у композиціях Приймаченко. Твори народної художниці приголомшують глядача привабливістю барв.

                                          Алла Гаркуша
За: https://www.cult.gov.ua/news/zaproshuemo_na_vistavku_divosvit_mariji_prijmachenko/2010-06-11-2021

  1. У 30-х роках Марія Приймаченко

                 А. була нагороджена золотою медаллю у Франції

                 В. отримала золоту медаль між іншим на виставках  у Польщі та Німеччині

      С. виставляла свої картини в багатьох країнах світу, за що отримала державну

      премію.

  • Життя художниці

                 А. сповнене було радості

           В. взяло свій початок в одному з київських сіл

           С. тривало довго і було перенасичене негараздами.

  • Чим займалися батьки Марії Приймаченко?

           А.  Мати була домогосподаркою, а батько виконував різьби міфологічних

           постатей.

     В. Обоє були визнаними на Київщині художниками.

      С. Обоє були обдарованими людьми: мати вишивала, а батько займався між

      іншим бондарством та різьбярством.

  • Що стало причиною її зацікавлення мистецтвом?

    А. Хвороба.

          В. Працелюбність.

          С. Важке дитинство та прагнення бути корисною для інших.

  • Як прореагували сусіди, побачивши розмальовану батьківську хату?

      А. Вони остовпіли.

     В. Вони захотіли розмалювати так і свої хати.

     С. Вони були здивовані і хвалили Марію.

  • Як склалося подальше життя художниці?

А. Її стали запрошувати до майстерень у Києві.

В. У 1936 р. її відкрила Тетяна Флору.

С. У 1936 р. вона займається також керамікою, яку, за рекомендацією Тетяни Флору, виставляє в Київському музеї українського мистецтва.

  • Марія Приймаченко має успіх:

А. отримує визнання і нагароди в європейських країнах

В. отримує диплом першого ступеню, а її праці викликають захват у багатьох

країнах

С. її творами цікавляться в багатьох містах України та Європи.

  • Перед початком війни Марія Приймаченко

А. зустрічає любов свого життя

В. переїжджає до Києва

С. отримує пропозицію переїзду до Болотні.

  • Як склалася післявоєнна доля художниці?

     А. Вона перестала малювати, тому що не було замовлень на її праці.

     В. Після смерті чоловіка вона полишила малювання, щоб повністю присвятити

      себе виховуванню сина.

С. Вона перестала малювати і про неї поступово стали забувати. Однак на

 початку 60-х років її відкрили заново.

  1.  Чим характерні твори Марії?

      А. Вони приваблюють яскравими барвами, за допомогою яких художниця

       зображує боротьбу добра зі злом.

В. Всі вони зображують природу Полісся.

                  С. Всі вони зображують фантастичні міфологічні персонажі.

ІІ. Устав у текст пропущені слова.

Марії  Приймаченко забороняли ходити до зоопарку

Малюнками Марії Приймаченко японці ……………… свої букварі. Пікассо нібито казав, що схиляється перед ………………. геніальної українки. 2009-й ЮНЕСКО оголосив роком Приймаченко — художниці, яка ……………….. життя в поліському селі Болотня за 80 км від Києва.

У традиційному селі схильність до мистецтва — скоріше аномалія, а не заслуга. Марія Приймаченко могла …………безіменною. Та сталося інакше. У середині 1930-х радянська ідеологія оголосила, що при комунізмі всі люди стануть творцями, й професійні ………………будуть непотрібні.

Щоб поєднати професійне мистецтво з народним, 1934 року в Києві …………………Центральні експериментальні майстерні (із 1936-го — Школа народних майстрів, згодом — Художньо-промисловий технікум). Сюди збирали народні таланти, серед них була й Приймаченко. У себе в Болотні вона ……………. хату фантастичними звірами.

Марія вперше …………………в Києві. І одразу ……………… знаменитих художників — у Майстернях викладали Анатоль Петрицький, Василь Кричевський, Василь Касіян. Училися не менш знамениті — Тетяна Пата, Параска Власенко, Макар Муха й десятки інших. Марія не загубилася й не розгубилася ………….. них. Та її й оберігали від сторонніх впливів. Приміром, ……………….бувати в зоопарку, щоб справжні звірі не відбили в неї охоти малювати звірів фантастичних.

Та на ……………… нелегко було вплинути. Вона назавжди зберегла ”уміння не вміти”, або, як казали в старовину, дар ”божественного незнання”. Звірі й квіти на її картинах справді ………………..від реальності: жаба грає на золотій трубі, одуд — чотирилапий, жирафа — товста, мавпа живе з крокодилом, левиця ……………..фіззарядку, а лев спочиває на ліжку. Літак — із крилами жар-птиці, а в поїзда вагони — з очима. Пояснювала: ”В дорозі цікаво, поїзд собі їде й роздивляється”.

— Чому на ваших картинах немає людей? — якось у неї поцікавилися.

— Як це нема? Вони і є люди…

— Де ж там люди?

— Люди там завжди є. Це — я…

— Чому ви не …………..справжніх квітів?

— А нащо? Ви ж і так їх бачите.

— А з натури не пробували?

— Я й малюю з натури, але вони щоразу цвітуть інакше…

Ще вона казала: ”У мене все не так, але воно живе”.

1936 року на І Республіканській виставці народної творчості ……………… Приймаченко надали цілий зал. Цю виставку бачили Москва, Ленінград, Варшава. 1937-го твори художниці …………….. в Парижі. Вона стала знаменитою. І саме після того успіху захотіла додому, в Болотню, до землі, до батька й матері.

Всесоюзна преса ……………… її ”Маруся Приймаченко, молода колгоспна художниця з сонячно-радісної України”. Не помітили (або ………………не помічати), що в її картинах усе набагато складніше. Там зло й добро, потворне й прекрасне — ……………одне від одного. А епоха впізнається іноді аж надто. Як-от на картині 1936 року ”Звіриний суд”: чорна мавпа за столом ……………..протокол, а двоє вовків стоять перед нею навшпиньки.

Приймаченко все робила правою рукою, а малювала — лівою. Можливо, підсвідомо відділяла таким ……………. душевну роботу від буденної.

Марія повернулася в Болотню — бо там поряд жив Василь Маринчук. ……………..вони в Києві. Він, лейтенант Червоної армії, прийшов на екскурсію до Лаври, де містилися Майстерні. З’ясувалося, він з Іванкова, а його мати живе в Болотні. У березні 1941-го в них народився син Федір. Одружитися вони не ……………….. — почалася війна. Василь не повернувся: піхотні лейтенанти на війні довго не живуть.

Перед війною їй снилося, що весняний сад перевернувся: цвіт на землі, а коріння в небі. Після цього сну Марія не малювала майже десять років. Жила з дитиною та старими батьками бідно, іноді ……………довоєнні роботи — за десятку на старі гроші. До малювання ……………на початку 1950-х. А в 1960-х народне мистецтво знову стає модним, народними мотивами ……………….. ресторани, готелі. Тоді ж знову заговорили про Приймаченко. З нею ……………… режисер Сергій Параджанов. Якось повіз її до Києва в цирк — уперше в її житті. А коли вона захворіла — передав їй скриньку апельсинів, рідкісних тоді. У ті роки став ……………….. художником-наївістом її син Федір.

У Музеї народного декоративного мистецтва в Києві є понад 500 її полотен, ще понад 200 — у музеях України та СНД, і не менше 200 — у приватних колекціях.

        Віктор Гриневич

За: https://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_mariyi-prijmachenko-zaboronyali-hoditi-do-zooparku/277282 (доступ: 29.02.2020)

ІІІ.  Напиши коротке резюме наведених вище текстів про Марію Приймаченко.

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

ІV. Розкажи про свого улюбленого митця\ мисткиню.

V. Переклади українською.

drzeworyt

fresk

galeria obrazów

malarstwo

malarstwo ikonowe

malarz artysta

malarz ikon

malować obraz

malowidło ścienne

obraz pędzla Matejki

popiersie

posag

pracownia malarska

rzeźba

rzeźbiarz

szkic

szkicować

sztuka użytkowa

sztuka zdobnicza

sztuki plastyczne

warstwa farby

wystawa obrazów

 W dawnej Ukrainie istniało wiele szkół malarstwa ikonowego.

Andrzej Rublow był największym staroruskim malarzem ikon.

Ikonostasy są główną ozdobą cerkwi.

Postacie ludzi zostały wyrzeźbione w kamieniu.

Ściany zamku zdobią płaskorzeźby i  mozaika.

Jego obrazy uznawane są za arcydzieła malarstwa ukraińskiego.

VI. Наведений текст переклади польською. До виділених слів та словосполучень добери синоніми.

Феномен Никифора Дровняка з Криниці

Про Никифора Дровняка земляки казали: «Цілими днями нічого не робить, навіть не жебрає до пуття, а тільки вимазує аркуші паперу, малюючи на них будинки та фігури.» Приїжджих застерігали, щоб ті тримались осторонь і не купували його картин, а діти кричали художникові в обличчя: глухий, німий, недоумкуватий. Консиліум краківських психіатрів визнав його «розумово недорозвиненим, із низьким рівнем інтелектуальності». А втім, його творчість —одне з найпомітніших явищ у так званому наївному мистецтві ХХ століття.

Картини Никифора Дровняка порівнюють з найкращими зразками українського примітивізму XVI—XIX ст. — безіменними авторами «Козака Мамая», ікон і побутових портретів, малюнків на склі та дереворізів; його прізвище стоїть поряд з іменами К.Білокур, Н.Піросманашвілі, М. Приймаченко, А.Руссо. […]

21 травня 1895 року в містечку Криниця (Польща), де тоді проживало понад 90% українців, німа русинка Євдокія Дровняк народила сина. Охрестили його Єпіфаном на честь св.Єпіфанія, якого Церква вшановує 25 травня. Але через екзотичність того ймення немовля стали кликати Никифором. […]

Шкільна наука давалася Никифору важко. Навчання довелося полишити. Навчився хіба що писати друкованими літерами, трохи читати та рахувати. А ще малювати — спочатку грифелем на дошці, згодом олівцем на клаптиках паперу. За цей хист криничани іронічно прозвали Никифора Матейком. […]

Під час Першої світової війни помирає Євдокія Дровняк, залишивши синові скриню зі «скарбом» та свою фотографію, яку художник беріг усе життя. Одна з його тодішніх робіт має назву: «Нічого немає поряд з Никифором». Відомо, що талановиті особистості часто є безпорадними людьми, особливо в скрутну годину. Але Дровняк жебрати не пішов. Його ровесниця Параска розповідала, як митець заходив до неї, коли був голодним. Молодиця завжди давала йому їсти. За це Никифор «платив» своїми іконками. […]

Гірку долю Никифора змінив випадок. Якось до Криниці приїхав львівський художник Роман Турин. Познайомившись із роботами Дровняка, митець був вражений побаченим. Пан Роман зібрав близько 200 творів Никифора та віддав до паризької галереї Leon Marseille на виставку українських, французьких та італійських художників, влаштовану в листопаді 1932 року Українським народним музеєм ім. Т.Шевченка. Никифора визнали як яскравого представника наївного малярства, прийняли до плеяди світових художників.

Творчістю Дровняка зацікавився польський художник Єжи Вольф. 1938 року він опублікував у часописі Arkady нарис «Маляр наївного реалізму в Польщі. Никифор», і це стало неначе другим входженням Никифора до світу мистецтва. Того ж року у Львові в щомісячнику «Українське юнацтво» (видавався Католицькою акцією української молоді «Орли») надруковано відгук на другу виставку, що проходила в червні—липні у львівському Будинку архітекторів під назвою «Виставка художника-самоука Никифора».

Почалася Друга світова війна, про Никифора забули. Під час горезвісної акції

Завдяки зусиллям польського поета Константина Ільдефонса Гальчинського, який під час війни надав художникові притулок і подбав про публікації статей про митця, Дровняк знову стає знаним. 31 грудня 1949 року у Варшаві відкрито персональну виставку «Виставка художніх робіт Яна Нікіфора з Криниці». Однак найбільшого розголосу набула виставка, що відбулася в Парижі 1959 року в галереї Diny Vierny.

Картини художника експонувалися в Італії, Бельгії, Англії, Швейцарії, США, Бразилії, Ізраїлі, Югославії, Чехословаччині, багатьох містах Польщі, але перші чотири виставки зробили Никифора знаменитим і принесли йому світове визнання. Він дістає замовлення на картини, ікони; придбати його роботи мають за честь відомі європейські галереї; щоб познайомитися з художником, до Криниці їдуть безліч шанувальників, вони розкуповують картини Дровняка ще мокрими. […]

Уже знаний художник, Никифор не мав свого власного помешкання. Притулок йому надав греко-католицький священик Павло Гриняк. 1945 року, переселяючись до Радянської України, він залишив Никифорові ключі від свого дому, де митець проживав до 1947 року, потім кілька років винаймав помешкання у Стефанії Криницької. Однак заповітною мрією художника був власний дім, на будівництво якого він заощадив понад 300 тисяч злотих. Але не судилося.

Восени 1968 року Никифор їде до містечка Фолюш, де в місцевому санаторії лікується від туберкульозу. Він хворів давно, голод, злидні та поневіряння не минули безслідно. Та улюблена робота і щира віра у Бога допомагали долати важку недугу. Тепер він малює менше. Лікарі забороняють користуватися фарбами, тож Никифор рисує олівцем чорно-білі образи святих, храми, зображує себе то в єпископській митрі, то в оточенні святих, то на піднебесній хмаринці, то коло церкви у святковому багатому вбранні. Ті монохромні образки Никифор наклеює на лікарняні шибки, і вони в променях осіннього сонця, переливаючись карпатськими барвами, стають неначе кольорові. Відвідує у сусідньому селі Перегримки греко-католицьку церкву, яка так йому нагадує рідний храм.

Хвороба прогресує. 10 жовтня 1968 року Никифор-Єпіфаній Дровняк пішов з життя. Одну із останніх картин художник підписав «Найсвятіший Никифор». Гроші та майно перейшли до держави, картини стали власністю музею у м.Новий Санч.

Никифор творив образи нового, незбагненного всесвіту, доступного тільки йому, де стиралися грані між фантазією та реальністю, зумів поєднати духовне із земним, бо сам жив на межі двох світів. Його доробок становить понад 30 тис. акварелей та рисунків, що зберігаються у багатьох музеях світу та приватних колекціях. Творчість Єпіфанія Дровняка добре знана в Україні та за її межами; про нього написані книжки; знято кінофільми; у новосанчівському музеї постійно діє виставка його творів; споруджено два пам`ятники — в Криниці та Львові; його ім’я зустрічаємо в грунтовній «Історії українського мистецтва», англомовній «Світовій енциклопедії наївного мистецтва», інших енциклопедичних виданнях. Небагато українських митців удостоєні такої честі. […]

          Володимир Олійник

За: https://dt.ua/SOCIETY/fenomen_nikifora_drovnyaka_z_krinitsi.html (доступ: 29.02.2020)

VІI. Розкажи про життя та творчість Никифора Дровняка.         

VІІІ. Знайди у мережі Інтернет картини Марії Приймаченко та Никифора Дровняка. Коротко опиши свої враження від них.

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

IХ. З тексту «Феномен Никифора Дровняка з Криниці» випиши всі слова та словосполучення, пов’язані з темою мистецтво. Переклади їх польською.

Х. З тексту «Феномен Никифора Дровняка з Криниці» випиши всі дієприслівники та подай їхні польські відповідники.

ЗАНЯТТЯ  ІV

І. Прочитай уважно текст. Виділені слова та словосполучення переклади польською.

У пошуках «Білого слона»

     Зранку вирушаємо на крутий підйом. Плануємо підкорити чи не наймістичніший двотисячник Карпат – Чорну Гору, вона ж – Піп Іван Чорногірський. Існує чимало версій і легенд щодо походження назви гори. Одна з них стверджує, що оронім Піп Іван, який указаний на більшості офіційних карт, неправильний. А з’явився він унаслідок типографічної помилки при передруці карт, а згодом утвердився за часів радянської влади.

     Хай там як, та одна з історій розповідає, мовляв, колись у цих місцях жив священик Іван, який на свято Купала очолював походи місцевих жителів на гору для збору цілющого гірського зілля. Ще говорять, наче сама гора нагадує попа в рясі. Однак давня назва – Попіван (із наголосом на другому складі) – свідчить про те, що тут постійно дмуть сильні вітри. Вони завивають, поспівують, «попівають».

      Щодо назви Чорна Гора, яку зафіксовано на найдавніших картах цієї місцевості, то гуцули розповідають, наче колись на її вершині була величезна скеля, і Довбуш – легендарний ватажок карпатських опришків — убив тут «чорну біду» (тобто чорта). Ніби від цього й скеля почорніла, й гору назвали Чорною.

      Існує ще одна «метеорологічна» версія походження ороніму (у справедливості якої, до речі, нам довелося пересвідчитися неодноразово). Над горою дуже часто нависають густі чорні хмари. Усеньке небо довкола може бути прозорим і чистим, ба навіть Чорногірський хребет з усіма сусідніми вершинами сяяти під сонячним промінням, а от Чорна Гора буде оповита густим туманом. Саме такою вона зустріла нас і цього разу!

      По-справжньому відчути всю екстремальність походу нам удається, коли вирушаємо на крутий передвершинний підйом. Тут, на головному хребті Українських Карпат, середина жовтня – це вже зима. Тепер це твердження усвідомлюємо на рівні рецепторів шкіри. Підйом стає все крутішим, часом доводиться перелізати величезні валуни, використовуючи всі чотири кінцівки. Вітер дме такий, що подих перехоплює, а коли відриваєш одну ногу від поверхні гори, то ризикуєш, полетіти у кількасотметрову прірву, яка всього в 4–5 метрах від стежки обривається білою туманною порожнечею. Сховавшись за одним із валунів, переводимо подих. Сидимо у хмарі, тому видимість довкола нас не перевищує 2–3 метрів. Думати не хочеться про те, скільки іще нам іти до вершини. Аж ось несподівано підйом «лягає», під ногами вже поскрипує сніг, і з туману починають виринати обриси «Білого слона»…

      Така чудернацька назва у старої обсерваторії, побудованої поляками на Чорній Горі далекого 1938 року. Цікаво, що це найвище розміщена споруда в Україні, в якій постійно колись жили й працювали люди (2028 м над рівнем моря). Діяла астрономічно-метеорологічна обсерваторія 4 роки – 1938–1941. Зводили її переважно мешканці довколишніх сіл. Камінь на гору підвозили кіньми чи несли в руках, на спині. Стіни обсерваторії, яка нагадує замок-фортецю, сягають 1,5 м у ширину. Споруда двоповерхова зі східного боку й п’яти- – із західного, мала 57 вікон і складалася із 43 приміщень. Серед них – конференц-зал, помешкання керівника обсерваторії, інші житлові кімнати, їдальня, кабінети, зал для метеоінструментів тощо. У підвалі були обладнані акумуляторна та котельня для обігріву приміщень. В обсерваторії навіть був свій водогін! А з південного боку містилася вежа, де, власне, й стояв 80-міліметровий телескоп. Як його (завважки майже в тонну!) доправляли на вершину гори, куди й з 15-кілограмовим рюкзаком зійти не так уже й легко, для нас досі загадка! […].

Наталія Тернавська

За: https://zakarpattya.net.ua/Zmi/74999-U-poshukakh-Biloho-slona- (доступ: 29.02.2020)

ІІ. Ознайомся з запитаннями до вищенаведеного тексту. До кожного запитання вибери один із трьох поданих варіантів відповідi.

1.  Що легенди кажуть про походження назви гори Піп Іван?

a) У радянські карти введено помилкову назву, яка пізніше закріпилася.

            b) Виникнення назви гори пов’язане зі священиком наймення Йван.

c) Назва пов’язана з  особливим розташуванням гори та її виглядом.

2. Яке походження ороніму Чорна Гора?

a) За легендою, він пов’язаний з одним із карпатських опришків, який подолав тут чорта.

b) Назва віддзеркалює колір вершини.

c) Виникнення назви має зв’язок з тим, що небо над горою постійно вкрите темними хмарами.

3. Передвершинний підйом Українських Карпат виявився

            a) дуже положистий

            b) непередбачливий

c) дуже стрімкий.

4. Метеорологічні умови на хребті

a) несприятливі

b) не під силу туристам

c) несприйнятні.

5. Можливість бачити на далеку відстань

            a) допомогла безпечно осягнути мету походу

            b) виявилась ризикована

            c) виявилась головною перепоною.

6. Метеорологічна обсерваторія «Білий слон»

            a) була відома впродовж лише 4 років

b)  – це дивовижна споруда, побудована задовго до війни

            c) своє існування завдячує полякам.

7. Як проходила робота над зведенням обсерваторії?

            a) У екстремальних умовах.

            b) Вона коштувала багато зусиль.

            c) З участю всіх місцевих жителів.

8. Що знаємо про цю споруду?

a) Її західна частина нараховувала більше 40 житлових приміщень.

            b) Її стіни завширшки сягали чи не 1,5 м.

            c) В обсерваторіїї був свій водопровід.

ІІ. Прочитай уважно інтерв’ю  та ознайомся з запитаннями, що подані нижче. Літерою А познач речення згідні зі змістом тексту, а літерою Б познач речення, які не співпадають зі змістом тексту. 

 Перша українка Тетяна Яловчак, яка підкорила сім найвищих вершин світу

Перша українка Тетяна Яловчак, яка підкорила сім найвищих вершин світу, розповіла про те, як продала свою квартиру, щоб піднятися на Еверест, вижила в екстремальних умовах Антарктиди і зійшла на гори Нової Гвінеї під час бойових дій.

– Чому ви вирішили зайнятися альпінізмом?

– Я не вирішила їм займатися. Це було з дитинства. Мій дід після війни захворів на туберкульоз, і вони з бабусею переїхали жити до степового Криму біля Сімферополя. Я багато ходила по Криму. Ми баранчиків пасли. У мене дитинство таке – кози, баранці, кури, качки… Тобто я жила в місті, а на всіх канікулах з радістю їхала до бабусі. Я любила доїти козу. Загалом, я така „природна” людина. Потім подивилася фільм „Кавказька полонянка”, і в голові немов щось клацнуло. Я думала: „Боже мій, я стільки була в Криму, і жодного разу не була в горах!”. Але тільки в 29 років я вперше випробувала себе горами – відразу пішла на Мачу-Пікчу (Перу). Тобто нормальні люди ходять хоча б по Ай-Петрі, по Карпатах. Але до того моменту я вже нормально заробляла. Ось і подумала: звичайно, піду!

– Чим запам’ятався перший похід в гори?

– Там дуже цікаво. Ми йшли чотири дні по стежці інків. Складність була лише в тому, що я вперше була в горах і в мене не було можливості адаптуватися. Нас в новорічну ніч закинули на висоту 3300 метрів, в місто Куско. І замість того, щоб спуститися на висоту поменше, щоб акліматизуватися, ми вранці, 1 січня, почали сходження. І у мене, вперше в житті, почалася гірська хвороба. Гірська хвороба – це коли ти білий, у тебе температура, але весь холодний і в поту. І закінчується це все тим, що у тебе сильна нудота і розлад шлунка. І це все – одночасно.

– Це було ваше найскладніше сходження?

– Ні. Найскладнішою в фізичному плані була Аляска. Це було саме чесне сходження з усіх семи вершин, тому що ти там абсолютно все робиш самостійно. У нас було 18 днів. І там я не дівчинка, я партнер. Ми йшли спортивною зв’язкою, – нас було чотири людини. Намет я ставила, збирала, сніг топила, ну ось все, що роблять хлопчики, робила і я. Це було дуже складно.

Ми потрапили в негоду, нас повністю заносило. Повірте, ставити намет при сильному шквалі – це взагалі катастрофа. До того ж у нас часу залишалося мало: треба було йти на вершину або розвертатися. Ми встигли, а американську групу, яка йшла з нами паралельно, розгорнули: мороз був мінус 30, і вітер 60 м/с. Припустимо ж тільки 20 градусів морозу і вітер 40 м/с.

– Як ви вживали в таких умовах?– У мене все обличчя було обпалено сонцем і морозом. Крем не дуже допомагає. І, в принципі, ти не можеш навіть зняти свою велику рукавичку, „верхонку”, щоб намазати обличчя. Тому що якщо дістанеш – у тебе рука так і залишиться на обличчі. Дуже холодно. Ми мало пили, бо, знову ж таки, – потрібно зупинитися, дістати термос, попити… Це все затратно. А без руху стає холодно. Намет – єдине, що захищало від холоду. Спали ми в спальних мішках, розрахованих на температуру мінус 40. При цьому потрібно розтопити воду, налити її в пластикову пляшку. Цю пляшку з теплою водою кинути в спальник, і виходила грілка. До всього іншого, ми ще йшли весь час з саньми, на яких були речі. Ці сани потрібно було за собою тягнути в гору… Загалом, ще раз туди полетіти у мене бажання немає ніякого.

– Невже на Алясці було складніше, ніж під час вашого останнього сходження в Антарктиді?

– Антарктида була складна тим, що показала нам свій характер. Ми планували зробити це швидко: прилетіли з Пунта-Аренаса (Чилі) – в базовий американський табір „Глетчер” в Антарктиду, звідки все починають сходження. Там все дуже круто: стоять величезні намети на дві особи, всередині – ліжка на ніжках… У великому наметі, де проходить обід, можна знайти морозиво з полуницею, горіхи, фрукти, які захочеш, свіжі овочі, салати, м’ясо в достатку. Тобто голодним не залишишся.

При цьому там була ідеальна погода. Ми в цей же день вилетіли в перший табір для сходження. На наступний день ми за 6 годин перейшли у другий табір – і за прогнозом передбачалося, що ще буде тиждень гарної погоди. Ми вирішили влаштувати день відпочинку. Відпочили, вийшли в третій, „штурмовий” табір, і взяли з собою мінімальний запас їжі, тому що повинні були піднятися, трохи поспати там, і звідти вже штурмувати вершину (пік Вінсон, 4892 м) і спуститися в табір вниз. Це 2 дні максимум. Але коли ми піднялися в третій табір, почався вітер. Ми встановили намети і стали чекати, поки буря вщухне. Нам по радіо передали, що другий табір, з якого ми вийшли, повністю знесло! Намети, де ми речі залишили, – забрав. Нічого нема. Ми сидимо три дні в своїх наметах, нічого не робимо. Мінімум рухів, щоб не витрачати енергію. Їсти багато не можна, тому що потрібно буде якось вийти в туалет. А в туалет ти не можеш вийти: сусідній яскраво-червоний намет, який всього в двох метрах, не видно – так сильно мете сніг і вітер. З нами був один хлопець, так він подзвонив своєму фінансовому директору по супутниковому телефону, і залишив заповіт. Тому що, якби наші намети теж віднесло, ми б замерзли за 15 хвилин. А йти нікуди.

– Вистачило вам їжі на ці три дні?

– Так. Наші гіди ходили від намету до намету на мотузці, щоб не загубитися. Збирали термоси, топили сніг, тому що ми не брали з собою ніякого обладнання, щоб самим це зробити. Наповнювали термоси гарячою водою і розносили по наметах, щоб у нас була тепла вода. Ми взяли з собою якоїсь локшини на всякий випадок. Ми ж не збиралися залишатися там надовго.

– На Еверест ви піднялися ще в 2016 році. Скільки часу зайняло сходження?

 – Вся моя експедиція була 50 днів. На горі, в базовому таборі на висоті 5200 м, ми були 40 днів. При цьому 30 днів потрібно для акліматизації, 10 днів чекаєш гарної погоди, а що залишилися 10 днів витрачаються на підйом і спуск з вершини.

У мене був чудовий провідник-шерпа, він вже в десятий раз піднімався на Еверест. Він піднімав мою маску, дивився, як виглядають мої очі, наскільки добре я себе почуваю. Перевіряв, як я пристебнулася. До того ж він ніс додаткові кисневі балони. Я сама їх не донесла б в житті! Один такий балон повний важить 4 кг, порожній – 3 кг. А на висоті майже 9 тисяч метрів це неймовірно важко. У мене рюкзак був десь кілограмів 7, але здавалося, у мене слон за плечима.

– Значить, чутки про витривалість шерпів – не перебільшення?

– Це неймовірні люди! Він на висоту 8300 м дійшов без кисневої маски! Ми вже після 7000 м ішли з кисневими масками. З 8300 м вже починається старт на вершину.

– Чим ви харчувалися на Евересті?

– До Евересту можна набирати кілограми, тому що вони там дуже швидко тануть. І поки ти знаходишся на горі, дуже не рекомендується бути вегетаріанцем. Бажано їсти побільше круп, м’яса, яєць, хліба і, звичайно, сала. Сало, до речі, я брала на саму вершину. […]

За: https://www.segodnya.ua/ua/lifestyle/afisha/posle-everesta-snimala-noski-vmeste-s-nogtyami-pervaya-ukrainka-pokorivshaya-7-vershin-mira-rasskazala-o-svoih-voshozhdeniyah-1127350.html (доступ: 29.02.2020)

1. Тетяна Яловчак уже в дитинстві забажала підкоряти верхи.

2. В дитинстві канікули проводла в близькому контакті з природою.

3. Під час першого походу в гори в неї вперше почалася гірська хвороба.

4. На Алясці їй довелося ставити намет при сильному шквалі.

5. У Тетяни немає бажання, щоб вдруге вибратися на Аляску.

6. Антарктида виявилася складнішою, ніж усі сподівалися.

7. Під час експедиції на Еверест провідник виявився дуже потрібним.

ІІІ. Устав у текст пропущені слова.

Туристичні маршрути

 Туристичних маршрутів українськими Карпатами можна придумати (1) ……….……… . Адже гірські хребти Карпат простяглися велетенською дугою (2) ………………….  підкови, одним кінцем опираючись на Дунай у Словаччині, а другим – на Дунай на кордоні між Сербією і Румунією. Вони також (3) ………………… через Чехію, Польщу, Україну, Угорщину. Загальна (4) ……………… Карпатської гірської країни – 188 тис. км2 – тільки втричі менша від території Української держави. Опуклою (5) ………………….. підкова гір обернена на північний схід до Східно-Європейської рівнини. Основними її (6) …………………….. є Західні Карпати, Східні Карпати, Південні Карпати, Західні Румунські гори, Трансільванське плато.

«Українськими Карпатами» називають тільки частину (7) ………………… Східних Карпат, які простягаються від міста Новий Сян у Польщі (8) …………………. до Бухареста у Румунії. Хребти Українських Карпат тягнуться із північного заходу на південний схід майже на 270 км (9) ………………….. витоків правих приток Сяну (права притока Вісли) та лівих приток Дністра до верхньої течїї річки Сучави, (10) ………………….  впадає на території Румунії у Сірет – ліву притоку Дунаю. (11) ………………… подібності форм поверхні, спільної історії та умов розвитку у межах Українських Карпат виділяють сім геолого-географічних областей: 1) Передкарпатську передгірну (12) ………………… ; 2) Зовнішні Карпати; 3) Вододільно-Верховинські Карпати; 4) Полонинсько-Чорногірські Карпати; 5) Мармароський кристалічний масив; 6) Вулканічно-Верхньотисенські Карпати (Закарпатське низькогір’я); 7) Закарпатську рівнину. Найвищими (13) …………….. них є Полонинсько-Чорногірські Карпати, масиви яких (14) ……………….. на висоті 1800-2000 м. Тут є найвища гора Українських Карпат і України загалом – Говерла (2061 м).

Карпати – це один з наймальовничіших куточків України. (15) …………………..  вони манять тисячі туристів з різних регіонів держави і з сусідніх країн. Вони йдуть (16) ………………… , щоб оглядати мальовничі краєвиди, вдихати (17) ……………………. гірське повітря, пити мінеральну і звичайну воду із чистих джерел та потоків. Також вони прагнуть наблизитись до первозданної природи, (18) …………………… себе на витривалість на стрімких схилах, у хвилини негоди, (19) …………………… нові вершини, відчути руку справжнього друга у час випробувань. І, звичайно, для багатьох є надзвичайно (20) ……………………. мелодійна українська пісня у дружнім колі біля ватри, що лунає під шатром засипаного зорями неба. […]

За: https://compass-tour.com.ua/?m0prm=18&m1prm=7 (доступ: 29.02.2020)

ІV. Створи  презентацію на тему: туристична перлина України.

V.  Текст переклади польською.

Виліт та приліт (реєстрація, митний та паспортний контроль)

 Реєстрація. Митний контроль. Паспортний контроль

Якщо ви подорожуєте літаком вперше або дуже рідко, ця пам’ятка для вас.

Отже, настав час довгоочікуваної відпустки і валізи зібрані. Перед виходом з будинку, будь ласка, перевірте документи, квитки і гроші.

Після приїзду в аеропорт на вас чекають три обов’язкові етапи перед посадкою на літак:

  1. Реєстрація, здача багажу
  2. Митний контроль
  3. Паспортний контроль

Реєстрація

В аеропорт необхідно приїхати заздалегідь, приблизно за 2-2,5 години. Реєстрація пасажирів починається за 2 години і закінчується за 40 хвилин до відльоту. Якщо ви залишаєте Єврозону і бажаєте повернути податки за покупки Tax Free, то в аеропорт потрібно приїхати за 3-3,5 години. Заповнення документів займає певний час і до стійки повернення податків може бути черга.

Реєстрацію на рейс можна оформити кількома методами:

  1. На стійці реєстрації
  2. Використовуючи автомат для реєстрації
  3. On-line реєстрація на рейс по інтернету

Варіант 1. На стійці реєстрації — традиційно.

Після приїзду в аеропорт потрібно знайти табло з інформацією про рейси. Навпроти кожного рейсу зазначено актуальний стан та номери реєстраційних стійок. Ставайте в чергу. Тримайте напоготові паспорт і квиток.

Співробітник аеропорту перевірить необхідні дані, у тому числі і візу. Ваш багаж зважується і до нього прикріплюється багажна бирка. Потім ваш багаж по стрічці надсилається для завантаження на борт літака. Ви отримуєте посадковий талон із зазначенням номера місця в салоні і талон про здачу багажу.

Варіант 2. Автомат для реєстрації на рейс

Автомати розташовуються в аеропорту. Користуватися ними досить просто.

Крок 1.

Вставити ваш паспорт або карту постійного пасажира. Також можна ввести номер вашого квитка або номер бронювання. На екрані ви побачите всю інформацію про ваш рейс (з урахуванням транзитних рейсів).

Крок 2.

Обираєте місця в літаку. Також є можливість замовити й оплатити додаткові послуги: підвищити клас перельоту, вибрати місця в Зоні Комфорту. Також є можливість зареєструвати пасажирів, які подорожують з вами і вибрати місця поруч.

Крок 3.

Роздрукуйте посадковий талон. При транзитних рейсах їх буде декілька.

Варіант 3. On-line реєстрація на рейс по інтернету

За добу до вильоту ви отримуєте на електронну пошту, вказану при купівлі квитка, нагадування від авіакомпанії про свій рейс. У цьому ж листі вам запропонують зареєструватися на рейс онлайн за посиланням.

Електронна реєстрація на рейс виглядає наступним чином:

Крок 1. Реєстрація

На сайті авіакомпанії в розділі «Check in online» введіть номер квитка або номер бронювання.

Крок 2. Місце і багаж

Перевірте всю інформацію про політ. Виберіть місця собі і пасажирам, які подорожують з вами. Зареєструйте багаж, що перевищує норму. Також ви маєте можливість замовити і оплатити додатковий комфорт: підвищити клас перельоту, вибрати місця в Зоні Комфорту.

Крок 3. Посадковий талон

Отримайте посадкові талони в електронному вигляді або sms на мобільний. Дані талони нічим не відрізняються від тих, що видаються в аеропорту, і містять всю інформацію про політ і штрих-код, який сканується при посадці.

Посадковий талон можна отримати двома варіантами:

  1. Електронною поштою. Ви їх можете роздрукувати на принтері вдома або в аеропорту в автоматі для реєстрації.
  2. Sms на мобільний. При заповненні особистої інформації ви вказуєте свій мобільний номер у відповідному полі. Ваш телефон повинен мати доступ до інтернету.

Митний контроль в аеропорту

Після реєстрації проходимо митний контроль.

Завдання митного контролю — перевірити ваші речі та предмети (ручний багаж, одяг) на дозволені до вивезення, відповідно до Законодавства країни, яку ви залишаєте. На митному контролі є дві зони:

  • Червоний коридор. Пасажирам, які перевозять велику суму грошей (більше 10 000 доларів США), предмети старовини і мистецтва (антикваріат), коштовності, зброю та інші предмети, які вимагають узгодження митної служби, необхідно задекларувати їх. Бланк видається безкоштовно співробітниками митниці.
  • Зелений коридор. Декларувати нічого не потрібно, всі речі і предмети у вашому ручному багажі не заборонені і не обмежені до вивозу.

Зазвичай нам, туристам, необхідно до Зеленого коридору.

Ваші речі по стрічці проїжджають сканер, і співробітник митної служби бачить на екрані всі предмети. Рідини, обсягом понад 100 мл, будуть вилучатися .

Крім сканування ваших речей, огляду піддають вас особисто. Вам необхідно пройти металодетектор, при цьому пояс, годинник, мобільний телефон потрібно залишити на стрічці сканування. Іноді вас можуть помацати і попросити зняти взуття. Вся процедура митного контролю займає приблизно 10-15 хвилин, якщо ви і ваші речі не викликають підозр.

Паспортний контроль в аеропорту

 Після зони митного контролю прямуємо на паспортний контроль. Звертаю вашу увагу, існують кілька стійок:

  • Для громадян Євросоюзу.
  • Для всіх інших пасажирів.

Показуємо паспорт і посадковий талон уповноваженому співробітнику. Він перевіряє ваш паспорт на легальність, переконується у наявності візи (при необхідності) і ставить штамп про проходження державного кордону.

Офіційно ви залишили державу і знаходитеся на нейтральній території.

У посадковому талоні знаходимо інформацію про час посадки на борт/Boarding time (за 20-30 хвилин до вильоту) і номер воріт/Gate.

Якщо в запасі є час, можна прогулятися по магазинах безмитної торгівлі Duty free.

У зазначений час підходимо до воріт і після перевірки вашого посадкового талону вас проводять в літак (автобусом або «по рукавах»).

Після приземлення в аеропорту призначення всі вищевказані процедури слід пройти у зворотному порядку:

  1. Паспортний контроль
  2. Митний контроль
  3. Отримання багажу.

https://travelyourway.com.ua/ua/planirovanie-samostoyatelnyh-puteshestvij/vygodnyj-aviaperelet/vylet-i-prilet/ (доступ: 29.02.2020)

VI.  Переклади українською.

bagaż podręczny

biuro rzeczy znalezionych

informacja turystyczna

karta pokładowa

koszty podróży

lądowanie

nadać bagaż

nadbagaż

odlot

odprawa celna

odprawa pasażerów

odwołać rezerwację

opłata lotniskowa

poranny rejs

potwierdzić rezerwację

przelot w obie strony

przylot

rezerwacja biletów

sala odlotów

załoga samolotu               

Jakie są etapy odprawy granicznej w porcie lotniczym?

Pilot 30 min. przed rozpoczęciem odprawy pasażerów czeka w hali przylotów.

Z bagażem należy udać się do punktu kontroli paszportowej: okazać paszport i inne dokumenty, w zależności od charakteru wyjazdu.

Po uzyskaniu zgody na wjazd do Polski grupa turystów kieruje się do odprawy celnej, a następnie do wyjścia.

Przed opuszczeniem lotniska należy upewnić się, czy wszyscy mają swój bagaż.

W razie braku lub uszkodzenia bagażu należy dopełnić wszelkich formalności związanych ze zgłoszeniem utraty bagażu w biurze przewoźnika.

Proszę zapiąć pasy bezpieczeństwa.

Po wylądowaniu pasażerowie udają się do hali przylotów, gdzie oczekują na bagaż.

Lot trwał około 6 godzin.

Źle znoszę lot samolotem.

VII. Опиши свою найцікавішу подорж.

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

ЗАНЯТТЯ  V

I. Прочитай уважно текст. Виділені слова та словосполучення переклади польською.

Аквааеробіка – худнемо із задоволенням

У наш час існує безліч методик, що дозволяють схуднути і отримати бажані форми. Але якщо більшість з них передбачає серйозне фізичне навантаження і виснажливі тренування, то такий фітнес як аквааеробіка допомагає поєднати корисне з приємним – ніщо не розслабляє так, як вода, при цьому всі м’язи організму отримують хороше навантаження, яке практично не відчувається. Аквааеробіка це заняття аеробікою в басейні і може застосовуватися представниками всіх вікових груп.

 Переваги аквааеробіки

 Аквааеробіка є універсальним видом фітнеса і рекомендується не лише фізично здоровим людям, але і людям літнього віку, тим, хто має проблеми з хребтом або суглобами, вагітним жінкам, людям з надлишковою вагою. Заняття у воді виключають великі навантаження на суглоби навіть при інтенсивних тренуваннях. Аквааеробіка допомагає зняти м’язову напругу, розвантажує хребет і є профілактикою різних захворювань. Позитивно впливають заняття у воді і на стан нервової системи, укріплюючи її і знімаючи нервову напругу. Також перевагою аквааеробіки є її благотворний вплив на стан судин, особливо за наявності такого захворювання як варікозне розширення вен. Під час занять аквааеробікою активізується циркуляція крові і відтік венозної крові, що дозволяє розвантажити хворі судини і покращити роботу серцево-судинної системи в цілому. Аквааеробіка як водний масаж Під час занять аквааеробікою вода проводить м’який масаж, який позитивно впливає на стан шкіри і роботу м’язів. Завдяки водному масажу м’язи після занять аквааеробікою не болять, оскільки опір води не дає молочній кислоті накопичуватися в м’язах. Аквааеробіку можна віднести до малотравматичних видів фітнеса, оскільки в даному випадку відсутня небезпека переломів, вивихів і розтягувань. Регулярні заняття надають м’який гартуючий ефект і допомагають підвищити його імунний захист. Водний масаж під час занять допомагає боротися з такою естетичною проблемою як целюліт. Шкіра при цьому стає гладкою і пружною, згладжуються нерівності, які є при целюліті.

Аквааеробіка для схуднення

 Заняття аквааеробікою популярні не лише через загальнозміцнюючий ефекту, але і завдяки високій ефективності в боротьбі із зайвою вагою. Психологічно заняття аквааеробікою для повних людей набагато комфортніше, ніж будь-який інший вид фітнеса, оскільки вода приховує велику частину тіла. Крім того, у воді повні люди не відчувають неповороткості або проблем з гнучкістю: вода допомагає, зменшуючи вагу тіла, і тренуючи його за рахунок подолання опору. Аквааеробіка ідеальна для схуднення ще і тому, що під час занять немає навантаження на суглоби, що особливо актуально за наявності великої кількості зайвих кілограмів. Як правило, повні люди займаються аквааеробікою із задоволенням і в повну силу, оскільки не відчувають ні психологічного, ні фізичного дискомфорту.

 Комплекс вправ і навантаження в аквааеробіці

Найчастіше під час занять аквааеробікою тренер пропонує універсальний комплекс вправ, що включає тренування всіх груп м’язів, вправи для зміцнення серцево-судинної системи, підвищення гнучкості тіла і на витривалість. Якщо аквааеробіка застосовується як відновна терапія, то в комплекс можуть включатися ті або інші вправи, які призначаються лікарем. У будь-якому разі перед заняттями аквааеробікою необхідно трохи поплавати, для розігріву і адаптації до температури води, а потім переходити до розминки. Це забезпечує поступове навантаження для організму, що особливо важливе при заняттях аквааеробікою для людей з ослабленим здоров’ям. Після розминки переходять до основного комплексу вправ, завершує заняття серія вправ для релаксації. Залежно від рівня підготовленості учасників групи, час тренування може займати від тридцяти хвилин до однієї години. Також коректується і темп, в якому проводяться заняття аквааеробікою, – від помірного на початковому етапі до інтенсивного, при хорошій фізичній підготовці або тривалих тренуваннях.

http://diett.pp.ua/akvaaerobika-xudnemo-iz-zadovolennyam/ (доступ: 27.02.2020)

ІІ. Випиши із тексту слова, пов’язані зі спортом. Уведи їх у речення.

III. Напиши короткий твір на тему: «Значення активного відпочинку для збереження і зміцнення здоров’я».

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

ІV. Устав у текст пропущені слова.

Здоровий спосіб життя людини

Początek formularza

Dół formularza

      Що ж таке здоровий спосіб життя? Це комплекс оздоровчих заходів, що забезпечують гармонічний розвиток і зміцнення (1) _______________ , підвищення працездатності людей.     Основні елементи здорового (2) ________________ життя – плідна трудова діяльність, оптимальний руховий режим, особиста гігієна, раціональне (3) ________________ , відмова від шкідливих звичок і, звичайно ж, загартовування.    Людина завжди повинна прагнути (4) ________________  розвитку таких фізичних якостей, як сила, спритність, швидкість, витривалість. У кожного з нас безліч справ, які вимагають фізичних (5) _________________ , надійного загартування.
   При складанні розпорядку дня особливо (6) ________________ визначити строки й тривалість активного й пасивного відпочинку. Зокрема, певен час відводите оздоровчим заняттям і тренуванням. У процесі систематичних занять не тільки зміцнюється здоров’я, але й поліпшуються самопочуття та настрій, з’являється (7) __________________ бадьорості, життєрадісності.    (8) _________________ рухів негативно позначається на здоров’я людини. Регулярні заняття фізичними вправами й спортом, ранкова (9) ________________, прогулянки, туризм покликані компенсувати рухове голодування.
Тренування й оздоровчі заняття (10) _________________ зміцненню здоров’я й розвитку фізичних здатностей дітей і молоді, збереженню життєво важливих навичок, профілактиці несприятливих вікових змін у людей похилого (11) _________________ . Неодмінний доданок здоров’я – раціональне харчування. Воно забезпечує людину енергією й (12) ______________, з яких будується організм і які регулюють обмінні процеси. Підраховано, що за 70 років життя людина з’їдає приблизно 8 т хлібобулочних (13) ________________ , 11-12 т картоплі, 6-7 т м’яса й риби, 10-12 тис. яєць і випиває 10-14 тис. літрів молока! Причому на процес їжі витрачає близько 6 років життя!    Негативний вплив на організм робить (14) _________________ надлишкове, так і недостатнє харчування. При надмірному харчуванні значною (15) ________________ збільшується маса тіла, що може (16) ________________ до ожиріння, а в остаточному підсумку до різних (17) _________________ серцево-судинної системи, діабету, порушення обміну речовин і т.п. При недостатнім харчуванні людина різко худне, погіршується її самопочуття, падає працездатність, (18)_________________ імунітет. От чому так важливо дотримувати (19) _________________ раціонального, збалансованого й повноцінного харчування.    Відмова від шкідливих звичок (алкоголь, тютюн, наркотики) – також неодмінна умова здорового способу життя. У цих злісних руйнівниках здоров’я криється (20) _________________ багатьох небезпечних захворювань, що різко скорочують тривалість життя.
https://sites.google.com/site/sportcesila111/zdorovij-sposib-zitta (доступ: 29.02.2020)  

V. Прочитай уважно текст. Замість крапок встав відповідне слово чи словосполучення, одне з чотирьох поданих під текстом (А, В, С, D). 

10 міфів, що заважають стати гарнішими

1. Гімнастика допомагає худнути. Схуднути за допомогою звичайної гімнастики і (1) …………………… зарядки неможливо. Щоб схуднути на один кілограм, ми повинні спалити 8000 калорій, тоді як півгодинна посилена зарядка (2) ………………. 300. Зате гімнастика – чудове доповнення до курсу схуднення.
            2. У лазні втрачається зайва вага. Упріваючи в лазні, ми (3) ………………. втрачаємо близько двох кілограмів, але відбувається це за рахунок води, що випаровується з організму. Втрата цих «зайвих кілограмів» (4) ………………… буквально  за кілька годин.
            3. Існують дієти, за допомогою яких можна схуднути раз і назавжди. Припините худнути – і ви знову почнете (5) ……………….. вагу. Кінець будь-якої дієти означає зменшення виділення адреналіну, що допомагає спалювати жири. (6) ……………….. курс схуднення, ви, на жаль, (7) …………………… повернете свої кілограми, якщо припините стежити за харчуванням, обмежувати споживання жирів і вуглеводів.
            4. Щоб схуднути, потрібно їсти (8) ………………..  рідше. Людина їсть тричі на день, і це нормально. Якщо вона пропустить, (9) ……………….. , сніданок, то в обід з’їсть удвічі більше звичайного. І це теж нормально. А далі починається випадання з норми. Організм, будучи (10) ………………… спалити обсяг калорій, що звалився на нього, відкладає їх (11) …………………….. запас, у вигляді жиру. Досліди на гризунах показали, що той самий обсяг їжі, який вони отримували в три прийоми, не змінював ваги тварин, тоді як їжа один раз на день (12) ……………………. до ожиріння.

5. Від фруктів не (13) …………………. . Усі фрукти (14) ………………….. вуглеводи, а виходить, постачають в організм калорії. Деякі фрукти, такі, як виноград і банани, навіть активніші в цьому відношенні, ніж хліб і кондитерські вироби. Тому, сидячи на дієті, налягайте на кавуни, грейпфрути, малину, полуницю, сливи, ананаси. (15) ……………… , ананас – один з найбагатших цукром фруктів – для фігури безпечний, оскільки містить бромелін – речовину, що сприяє спалюванню жирів. […]

http://megasite.in.ua/62328-10-pomilok-shho-zavazhayut-stati-krasivishoyu.html (доступ: 10.09.2014)

                  A                    B                   C              D
1. ранішої щоденної послідовної ранкової
2. поглинає всмоктує нівелює редукує
3. буває як правило дійсно втім
4. проходить відновлюється відбувається здійснюється
5. набирати набувати накопичувати відновлювати
6. Пройшовши Перейшовши Переходячи Проходячи
7. необхідно достоту конечно неодмінно
8. якомога доволі вряди-годи попри все
9. інколи випадково приміром раптом
10. в з мозі не в змозі підготовленим спроможним
11. у про на в
12. призводила приводила прямувала привела
13. поповняються набрякають стають огрядними поправляються
14. охоплюють містять вміщають складають
15. До речі Як правило Здається Кажуть

VІ.   Із наведеного вище тексту випиши прислівники та введи їх у речення.

VІІ.  Вислови свою думку на тему: «Як жити, щоб бути здоровою та щасливою людиною»?

…………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………………….

NAPISZ KOMENTARZ

Napisz komentarz!
Wpisz swoje imię